Донбас і поза ним: територіальні претензії Росії як камінь спотикання у мирних переговорах
На тлі бурхливих дипломатичних зусиль США домогтися мирної угоди президент України Володимир Зеленський 8 грудня заявив, що Київ не має юридичного чи морального права поступатися будь-якими своїми землями.
«Безумовно, Росія наполягає, щоб ми віддали території. А ми, безумовно, не хочемо нічого віддавати, за це ми і боремось», – сказав Зеленський під час пресконференції у форматі голосових повідомлень.
Звучить прямолінійно. Але в тому ж онлайн-спілкуванні з журналістами він сказав, що переговори з Вашингтоном включають «складні питання, які стосуються території», і що «там компроміс поки що не знайдено».
Ось погляд на один із ключових каменів спотикання у переговорах щодо завершення війни Росії проти України: вимогу Росії віддати їй Донбас повністю – визнати контроль над вже захопленими територіями і вивести Сили оборони з тих, які вона не змогла захопити військовим шляхом за майже чотири роки повномасштабного вторгнення.
На Харківщині через російський удар поранені шість людей – ОВА
Шість людей постраждали внаслідок російського удару безпілотниками по Нововодолазькій громаді на Харківщині, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«На цей час загалом шестеро людей зазнали поранень і гострої реакції на стрес, один чоловік – у тяжкому стані. Усі постраждалі отримують необхідну медичну допомогу», – написав Синєгубов у телеграмі.
Він уточнив, що, за попередніми даними, російські військові вдарили по громаді БпЛА типу «Герань-2».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
У Росії суд заочно засудив прокурора і суддів МКС після видачі ордера на арешт Путіна
Московський міський суд заочно засудив прокурора і вісьмох суддів Міжнародного кримінального суду до строків від 3,5 до 15 років позбавлення волі. Про це 12 грудня повідомили у Слідчому комітеті Росії та Генпрокуратурі РФ.
Фігурантами кримінальної справи стали прокурор МКС Карім Хан, судді Томоко Акане, Росаріо Сальваторе, Серхіо Херардо Угальде Годінес, Хайкель Бен Махфуд, Петр Гофманський, Карранса Лус дель Кармен Ібаньєс, Бертрам Шмітт, Рейне Аделаїда Софі Алапіні-Гансу.
Їх визнали винними у незаконному кримінальному переслідуванні, незаконному взятті під варту й приготуванні до нападу на осіб, які користуються міжнародним захистом.
Хана засудили до 15 років позбавлення волі, точні терміни для суддів не уточнюються.
Російські слідчі органи заявляють, що з лютого по березень 2022 року Карім Хан «незаконно притягнув до кримінальної відповідальності» громадян Росії, а президія МКС «дала вказівки суддям винести свідомо незаконні ордери про їхній арешт».
Не уточнюється, про яких саме росіян йдеться, хоча раніше Слідчий комітет Росії повідомляв, що справу відкрили через ордери на арешт президента РФ Володимира Путіна й уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової.
Ордери на арешт Путіна і Львової-Бєлової були видані у березні 2023 року. Їх звинувачують у відповідальності за незаконну депортацію дітей з окупованих територій України до Росії.
Як пояснили в МКС, є «розумні підстави» вважати, що Путін несе за це особисту відповідальність.
Крім того, МКС видав ордери на арешт секретаря Радбезу РФ, колишнього міністра оборони Сергія Шойгу, начальника Генштабу Росії Валерія Герасимова, командувача ВПС, колишнього командувача далекої авіації Росії Сергія Кобилаша і колишнього командувача Чорноморським флотом РФ Віктора Соколова.
Корпус «Хартія» заявив про звільнення двох сіл і «низки кварталів» на півночі Куп’янська
Командування корпусу Національної гвардії України «Хартія» повідомило 12 грудня про «успішне проведення операції зі стабілізації обстановки на Куп’янському напрямку».
«Участь в операції беруть бригада «Хартія», 475-й штурмовий полк «Код 9.2» 92-ї штурмової бригади, підрозділи Іноземного легіону ГУР МО та 144-ї механізованої бригади. Угруповання здійснило прорив до річки Оскіл, перекривши постачання ворога. Звільнено Кіндрашівку, Радьківку та їхні околиці та низку кварталів на півночі Куп’янська», – йдеться в повідомленні.
20 листопада начальник російського Генштабу Валерій Герасимов доповідав президенту РФ Володимиру Путіну про окупацію Куп’янська російськими військами. Це заперечували не лише українські військові, до цієї заяви скептично ставилися навіть провоєнні російські блогери.
У Польщі затримали «відомого російського науковця» за «чорні» розкопки в окупованому Криму. Деталі
У Польщі затримали російського археолога «за проведення незаконних розкопок» в окупованому РФ Криму. Йому закидають завдання збитків об'єкту культурної спадщини України.
Хто це такий і чим займався на Кримському півострові, розбиралися журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Поліція та СБУ затримали трьох осіб у справі про теракт у Києві
Співробітники поліції Києва та Служби безпеки України затримали трьох осіб у справі про терористичний акт у Дарницькому районі столиці, внаслідок якого загинув нацгвардієць і зазнали поранень ще четверо людей. Про це йдеться в повідомленні поліції 12 грудня.
«Зловмисники за вказівкою так званого «куратора» виготовили саморобні дистанційні вибухові пристрої та заклали їх на маршруті патрулювання правоохоронців. Внаслідок першого вибуху загинув військовослужбовець Нацгвардії та було травмовано ще двох людей, серед яких його напарник та охоронець будівельного майданчика, а внаслідок другого вибуху було поранено двох поліцейських, які прибули на виклик», – указано в повідомленні.
За інформацією очільника столичної поліції Дмитра Шумейка, правоохоронці упродовж декількох годин встановили, що до вчинення теракту причетні троє чоловіків віком 23,25 та 27 років, які приїхали до столиці на заробітки.
«Один із фігурантів у месенджері отримав «завдання» від так званого куратора з РФ про необхідність здійснити теракт у столиці в обмін на грошову винагороду. Відтак ділки виготовили саморобні вибухові пристрої та за вказівкою ворожих спецслужб замаскували їх у сміття на маршруті патрулювання правоохоронців, а також розмістили поблизу мобільні телефони, які транслювали відео в режимі реального часу. Коли наряд Національної гвардії наблизився до пастки, влаштованої зловмисниками, відбувся вибух, унаслідок якого один з них загинув, а інший отримав поранення. Також травмувався охоронець будівельного майданчика, який перебував неподалік. У той час, коли на місце події прибули поліцейські та медики – відбувся другий підрив, у результаті якого отримали поранення двоє патрульних поліцейських. Наразі вони перебувають у лікарні», – розповів Шумейко.
Правоохоронці вказують, що затримали фігурантів в орендованій квартирі у столиці та вилучили речові докази, що вказують на їхню причетність до вчинення злочину. Досудове розслідування здійснюється СБУ за ч. 3 ст. 258 Кримінального кодексу України – терористичний акт, який призвів до загибелі людини. Санкція статті передбачає довічне позбавлення волі.
Сили РФ від початку року 4,5 тисячі разів атакували енергооб’єкти України – Міненерго
Російські військові від початку цього року 4,5 тисячі разів атакували об’єкти енергетичної інфраструктури України, повідомив 12 грудня заступник міністра енергетики Роман Андарак.
«Новітня історія не знає прикладів, коли б енергетична система окремих держав існувала в таких умовах: настільки масштабного й цілеспрямованого терору. Цей терор, на жаль, посилюється щодня. Лише цього року росіяни випустили по Україні 1800 ракет, 50 тисяч безпілотників, 4,5 тисячі разів намагалися знищити наші енергетичні об’єкти», – сказав він.
У Міненерго також зазначили, що в ніч проти 12 грудня російські військові завдали чергових ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури на Одещині, де на ранок без світла залишалися понад 90 тисяч споживачів.
«Вночі Росія також понад шість годин поспіль атакувала безпілотниками одну з державних вугледобувних шахт. Внаслідок близько 18 влучань сталася пожежа, двоє працівників поранені. Оперативні служби ліквідували загоряння», – йдеться в повідомленні.
У Міненерго нагадали, що у всіх регіонах діють графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності. Найважча ситуація, за даними міністерства, – у прифронтових областях, де ремонти можливі лише після дозволу військових.
В «Укренерго» додали, що через нічні удари РФ знеструмлені також абоненти в Донецькій і Харківській областях.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики і газової інфраструктури, яка забезпечує людей газом під час опалювального сезону.
В Україні через пошкодження енергооб’єктів внаслідок російських обстрілів застосовуються графіки погодинних відключень і графіки обмеження потужності для промислових споживачів і бізнесу.
У Кремлі на пропозицію Зеленського про референдум заявили, що «Донбас – російський»
Помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що «весь Донбас – російський», коментуючи слова президента України Володимира Зеленського про те, що питання можливих компромісів щодо територіальних питань у мирному плані має вирішувати український народ «у форматі виборів чи референдуму».
«Донбас – російський. Вся частина. Є конституція», – цитують Ушакова російські ЗМІ.
Він також заявив, що Москва поки не бачила відкоригованих після нещодавніх переговорів з Україною мирних пропозицій США. «Коли ми їх побачимо, нам може не сподобатися багато речей, я відчуваю», – сказав Ушаков.
Президент Зеленський напередодні під час спілкування з журналістами наголосив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій. «Є бачення США, Росії та України, і у нас немає єдиної думки щодо Донбасу», – сказав Зеленський.
2 грудня в Москві відбулася зустріч американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів можливої мирної угоди в російсько-українській війні. Згодом Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України.
Після цієї зустрічі українська делегація у США з представниками адміністрації Трампа продовжила переговори, які тривали кілька днів.
Цього тижня Зеленський провів у Лондоні зустріч із лідерами Німеччини, Великої Британії і Франції. Після цього було оголошено, що європейські партнери готують пропозиції щодо мирного врегулювання, які передадуть керівництву США.
В оприлюдненому 9 грудня інтерв’ю виданню Politico президент США Дональд Трамп, коментуючи мирні переговори, заявив, що Росія зараз «без сумніву» перебуває в сильнішій переговорній позиції, ніж Україна. Трамп зазначив, що радить українському президенту Володимиру Зеленському погодитися з американською мирною ініціативою, яка передбачає значні поступки з боку України.
Українські та європейські чиновники залишаються дуже скептично налаштованими щодо того, що Росія щиро прагне миру, хоча Трамп заявив, що вірить у серйозність настроїв Путіна.
Американський Інститут вивчення війни раніше неодноразово заявляв, що Кремль не налаштований на чесні переговори щодо миру і не має наміру йти на поступки, прагнучи капітуляції України.
Журналісти підтвердили імена понад 155 тисяч загиблих на війні військових РФ
Журналісти встановили імена 155 368 російських військових, які загинули від початку російського широкомасштабного вторгнення в Україну. Підрахунок втрат ведуть Російська служба Бі-Бі-Сі й «Медіазона» спільно з командою волонтерів.
Згідно з наведеними даними, третина всіх загиблих – це добровольці, які підписали контракт із російською армією після початку війни.
Як зазначають дослідники, ще рік тому на цю категорію припадало лише 15% смертей. Журналісти пов’язують зростання втрат у цій категорії тим, що добровольців зараз кидають на найважчі ділянки – насамперед у Донецькій області.
13% усіх загиблих – це засуджені, які вирушили на фронт із колоній і СІЗО, 11% – це мобілізовані.
За абсолютним числом встановлених загиблих лідирують Башкортостан і Татарстан.
Дослідники ведуть списки загиблих, орієнтуючись на повідомлення з відкритих джерел: ЗМІ, заяви місцевих адміністрацій, публікації родичів у соцмережах і дані з цвинтарів.
За оцінками журналістів, реальна кількість загиблих з російського боку є значно вищою і може бути в діапазоні від 239 000 до 345 260 осіб.
Москва і Київ не розкривають втрати у війні в Україні, розповідаючи лише про втрати противника.
В ОП заперечили, що Україна погоджується на умови США про створення буферної зони на Донбасі
В Офісі президента України заперечили повідомлення видання Le Monde, яке, посилаючись на радника голови ОП Михайла Подоляка, написало про готовність України погодитися на створення буферної зони на Донбасі у рамках мирних переговорів.
Як повідомив у коментарі журналістам радник президента України Дмитро Литвин, видання навело «некоректний переклад і подачу».
«Чи погодилась Україна чи не погодилась – може вирішуватися тільки на найвищому політичному рівні чи народом України, вчора президент про це сказав журналістам», – заявив Литвин.
Напередодні Le Monde з посиланням на Михайла Подоляка написала, що Україна погодилася на умови США щодо створення буферної зони на Донбасі, при цьому Київ вважає, що для цього обидві армії повинні відійти.
Президент Володимир Зеленський напередодні, спілкуючись із журналістами, заявив, що американська сторона пропонує, щоб у рамках мирної угоди українські війська вийшли з тієї території Донеччини, яку зараз контролюють, а російські війська не заходили на неї, і щоб там була створена «вільна економічна зона» чи «демілітаризована зона».
«Наша позиція в плані: справедливо – коли стоїмо там, де стоїмо, тобто на контактній лінії. Тому між цими позиціями різними і триває зараз дискусія, це ще не визначено», – сказав він.
Зеленський також наголосив, що питання щодо можливих територіальних рішень має вирішувати народ України «у форматі виборів чи у форматі референдуму».
Президент України раніше заявляв, що учасники переговорів, які обговорюють мирну ініціативу за посередництва США, зберігають розбіжності щодо територій.
«Є бачення США, Росії та України, і у нас немає єдиної думки щодо Донбасу», – сказав Зеленський.
Минулого тижня в Москві відбулася зустріч американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів можливої мирної угоди в російсько-українській війні. Згодом Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України.
Після цієї зустрічі українська делегація у США з представниками адміністрації Трампа продовжила переговори, які тривали кілька днів.
За даними медіа, високопосадовці США, як очікується, також проведуть зустріч в суботу, 13 грудня, в Парижі з високопосадовцями України, Франції, Німеччини та Великої Британії, щоб обговорити мирний план президента Дональда Трампа.
При цьому в Білому домі 11 грудня заявили, що президент США Дональд Трамп «надзвичайно розчарований» українською й російською сторонами і не хоче більше розмов.
Щодо ймовірної зустрічі у Парижі, речниця Білого дому Керолайн Левітт сказала, що «якщо є реальний шанс підписати мирну угоду, якщо ми відчуємо, що ці зустрічі гідні когось зі США цими вихідними, тоді надішлемо представника».
За її словами, лише за останні кілька тижнів адміністрація Трампа витратила понад 30 годин на зустрічі з росіянами, українцями і європейцями.
Від листопада США ведуть переговори з представниками України й Росії щодо розробленого Вашингтоном мирного плану. Початкова версія документа з 28 пунктів (про неї писали ЗМІ, але офіційно проєкт не публікувався) передбачала передачу всього Донбасу Росії, виведення українських військ із утримуваних ними територій Донецької області і заморожування боїв у Херсонській і Запорізькій областях по лінії зіткнення. Після зустрічей план редагувався.
Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що є три документи щодо завершення війни РФ проти України: рамковий документ з 20 пунктів, документ щодо гарантій безпеки, а також документ щодо відновлення – проєкт, який «безумовно має працювати після того, як закінчиться війна або буде припинення вогню».
Американський Інститут вивчення війни раніше неодноразово заявляв, що Кремль не налаштований на чесні переговори щодо миру і не має наміру йти на поступки, прагнучи капітуляції України.
Орбан: Угорщина протестує проти «незаконного» кроку ЄС щодо безстрокового замороження активів РФ
Угорщина протестує проти планів Європейського Союзу щодо заморожування російських активів на невизначений термін кваліфікованою більшістю голосів, заявив прем’єр-міністр Віктор Орбан.
У дописі в соцмережах вранці 12 грудня він назвав такий крок «незаконним».
«Брюссель сьогодні перетне Рубікон. Опівдні відбудеться письмове голосування, яке завдасть непоправної шкоди ЄС. Предметом голосування є заморожені російські активи, щодо яких держави-члени ЄС досі голосували кожні шість місяців й ухвалювали одноголосне рішення. Сьогоднішньою процедурою Брюссель одним розчерком пера скасовує вимогу одностайності, що є явно незаконним», – заявив Орбан.
«Угорщина протестує проти цього рішення і зробить усе можливе для відновлення законного порядку», – додав він.
Напередодні представники країн-членів ЄС на рівні послів проголосували за те, щоб уможливити безстрокове замороження російських активів.
Відповідні процедурні зміни були схвалені кваліфікованою більшістю голосів. Це дозволяє відійти від одностайності, необхідної при подовженні антиросійських санкцій, до якого вдаються двічі на рік.
Таким чином, загроза потенційного вето з боку Угорщини чи іншої держави, що дозволило би розморозити активи, які мають стати основою репараційної позики Україні, усувається.
Щоб утримувати активи в замороженому стані, буде достатньо кваліфікованої більшості голосів держав-членів, згідно зі статтею 122 Договору про функціонування Європейського Союзу. Саме її Єврокомісія запропонувала використовувати як правову основу для заходів щодо подолання економічних наслідків війни в Україні. Посли держав-членів погодилися.
Останніми тижнями в Європі обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів євро під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.
Голова брюссельського клірингового дому Euroclear Валері Урбен заявила, що в нинішньому вигляді план Європейської комісії щодо примусового вилучення заморожених російських активів для допомоги Україні є нереалістичним, а депозитарій готовий оскаржувати його в суді, щоб захиститися від можливого банкрутства у разі заходів Москви у відповідь.
Заморожені російські активи доведеться використати для України «в певний момент», заявив 11 грудня віцепрем’єр Бельгії Вінсент Ван Петегем, додавши, що проте Бельгія «не піде на жодні необдумані компроміси», перш ніж погодиться на будь-яку угоду з цього питання, повідомляла агенція Reuters.
Європейський Центробанк також не готовий страхувати такий «репараційний кредит».
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів та називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
«Убивають своїх солдатів швидше, ніж українські дрони». Як в армії Росії «обнуляють» через гроші
«Його били цілих два дні. Через гроші. «Замполіт» із позивним «Депутат». 2-й мотострілецький батальйон, штурмова рота, 1-й взвод, частина 46102. Били лопатою і палицями, як собаку. На другий день він помер», – написала дружина контрактника в коментарі до одного з дописів про здирництво та вбивства («обнулення») у російській армії. Ця історія – одне з численних свідчень беззаконня в російській армії, яке відбувається протягом уже майже чотирьох років вторгнення в Україну: від розстрілів за небажання йти у «м’ясні штурми» до знущань і страт за відмову віддавати гроші командирам, розповідає проєкт Радіо Свобода Сибір.Реалії.
У РФ після атаки дронів заявляють про пожежу на НПЗ в Ярославлі
У Росії телеграм-канали і місцеві жителі заявляють про атаку дронів і пожежу внаслідок цього на нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС» («Ярославнафтаоргсинтез») у Ярославлі.
Зокрема, про атаку на НПЗ пишуть російський телеграм-канал Astra, а також українські моніторингові телеграм-канали Supernova+ й Exilenova+. Влада Росії це не підтверджує.
Міноборони Росії прозвітувало про нібито знищення 90 українських безпілотників над дев’ятьма регіонами й акваторією Чорного моря в ніч проти 12 грудня. За даними відомства, над Ярославською областю було збито вісім дронів.
Тим часом, у російській Твері «внаслідок відбиття атаки» безпілотників на житловий багатоквартирний будинок постраждали семеро людей, у тому числі дитина, повідомив в.о. голови регіону Віталій Корольов.
Українські військові атаку не коментували.
«Ярославнафтаоргсинтез» – п’ятий за потужністю нафтопереробний завод у Росії.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ).
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Повітряні сили: вночі знешкоджені 64 дрони РФ, було влучання 12 БпЛА
Російські військові в ніч проти 12 грудня атакували Україну 80 ударними безпілотниками, близько 50 із яких – «Шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 64 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» і дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
За словами військових, зафіксовано влучання 12 ударних БпЛА на восьми локаціях, а також падіння уламків на трьох локаціях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Через наближення фронту колись тилове селище спорожніло: репортаж з Межової на Дніпропетровщині
Російські військові продовжують наступ. Лінія фронту рухається все ближче до Дніпропетровської області. Селище Межова, яке ще рік тому було глибоким тилом на межі Донецької та Дніпропетровської областей, перетворилося на небезпечну зону. Кореспонденти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, побували у Межовій та поспілкувалися з місцевими. Більше – у відеорепортажі.
На Покровському напрямку минулої доби було близько пів сотні російських атак – Генштаб
На фронті минулої доби зафіксували 174 бойових зіткнення, 49 з яких – на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 12 грудня Генштаб ЗСУ.
За повідомленням, на Покровському напрямку українські сили зупинили наступальні дії військ РФ у районах населених пунктів Шахове, Родинське, Мирноград, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке і в бік Новопавлівки.
«На Олександрівському напрямку Сили оборони відбили 26 атак на позиції наших військ поблизу населених пунктів Зелений Гай, Соснівка, Січневе, Вербове, Привілля, Вишневе, Красногірське, Рибне та Привільне. На Костянтинівському напрямку ворожі підрозділи здійснили 18 атак в районах населених пунктів Щербинівка, Плещіївка, Олександро-Шультине, Іванопілля, Костянтинівка, Яблунівка, Русин Яр та у бік Софіївки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, бойові дії тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Гуляйпільському, Оріхівському, Придніпровському напрямках.
9 грудня головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський заявив, що оборона Покровська продовжується, українські війська контролюють на півночі міста майже 13 кв. кілометрів, а Мирноград – не в оточенні.
Покровськ – місто з населенням близько 1250 людей (оцінка місцевої влади на кінець жовтня, до початку повномасштабного вторгнення РФ – понад 60 тисяч) – є важливим дорожнім і залізничним вузлом й більшу частину року перебувало під загрозою оточення російськими військами.
У Павлограді через атаку РФ загинув 71-річний чоловік, чотири людини постраждали – ОВА
На Дніпропетровщині внаслідок нічного російського удару одна людина загинула, четверо – постраждали, повідомив очільник обласної військової адміністрації Владислав Гайваненко.
«Вночі росіяни атакували Павлоград БпЛА. Загинув 71-річний місцевий… Ще четверо людей постраждали. Це – чоловік і жінки. 54-річна місцева з опіками у важкому стані», – написав він у телеграмі вранці 12 грудня.
За словами Гайваненка, через атаку спалахнули пожежі в п’яти приватних будинках, один з яких зруйнований.
«Через удар безпілотником пожежа сталася також у Васильківській громаді Синельниківщини. Горіла прибудова до гаража. Вчора ввечері противник продовжував гатити по Нікопольщині. Гучно було у райцентрі та Покровській громаді. Там понівечені приватний дім та авто», – повідомили в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
За останніми даними ООН, в Україні у 2025 році кількість загиблих цивільних осіб від далекобійної зброї зросла на 26%, а кількість поранених – на 75%.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Фіцо заявив, що не підтримає жодного рішення ЄС про фінансування військових витрат України
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що на майбутньому засіданні Європейської ради цього місяця не підтримає жодного рішення, яке б фінансувало військові витрати України.
Про це Фіцо сказав, виступаючи в словацькому парламенті 11 грудня і цитуючи свого листа до президента Європейської ради Антоніу Кошти щодо пропозицій Єврокомісії про забезпечення фінансових потреб України на 2026-27 роки, зокрема використання заморожених російських активів.
«Я не можу і не буду під жодним тиском підтримувати будь-яке рішення щодо фінансування військових потреб України, в яких мала б брати участь Словацька Республіка. Водночас я поважаю суверенне право кожної держави-члена Європейського Союзу ухвалити інше рішення на добровільній основі», – йдеться в листі, який зачитав Фіцо.
Словацький прем’єр заявив, що «політика миру», яку він відстоює, заважає йому «голосувати за продовження військового конфлікту».
«Військового вирішення цього конфлікту немає, стратегія Європейського Союзу щодо цього конфлікту є неправильною й неефективною, а продовження війни – це не що інше, як безглузде вбивство без зміцнення позиції України в потенційних мирних переговорах. Саме тому я неодноразово висловлював свою рішучу підтримку всім мирним ініціативам, зокрема зусиллям президента Дональда Трампа останніми тижнями, спрямованим на припинення непотрібного кровопролиття», – сказав Фіцо.
Саміт лідерів ЄС запланований на 18-19 грудня. Як повідомив раніше Антоніу Кошта, йтиметься, серед іншого, про вирішення фінансових потреб України на 2026-2027 роки, зокрема для її військових й оборонних зусиль.
Останніми тижнями в Європі обговорюється ідея «репараційного кредиту» Києву на 140 мільярдів доларів під заставу російських активів. Проти цього категорично виступає Бельгія, в юрисдикції якої перебуває основна частина коштів, побоюючись можливих юридичних претензій із боку Росії.
Заморожені російські активи доведеться використати для України «в певний момент», заявив 11 грудня віцепрем’єр Бельгії Вінсент Ван Петегем, додавши, що проте Бельгія «не піде на жодні необдумані компроміси», перш ніж погодиться на будь-яку угоду з цього питання, повідомляє агенція Reuters.
Європейський Центробанк також не готовий страхувати такий «репараційний кредит».
Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів і називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою.
Раніше цього місяця видання Politico із посиланням на двох дипломатів повідомило, що Угорщина заблокувала пропозицію Єврокомісії щодо фінансової підтримки України, яку називали «планом Б» у разі, якщо не вдасться домовитися про іншу пропозицію – використання російських заморожених активів для надання Україні так званого репараційного кредиту.
За повідомленням, Будапешт виступив проти емісії загальноєвропейських облігацій на суму 90 мільярдів євро на допомогу Україні.
Відмова Угорщини означає, що наразі ЄС не має іншого плану надання Україні фінансової допомоги наступного року, крім пропозиції щодо використання російських активів.
ISW: Лавров фактично відхилив сім пунктів запропонованого США мирного плану
Американський Інститут вивчення війни (ISW) проаналізував заяви російського міністра закордонних справ Сергія Лаврова від 11 грудня і зауважив, що він фактично відхилив сім пунктів запропонованого США початкового 28-пунктного мирного плану щодо врегулювання війни РФ проти України.
За словами аналітиків, йдеться про такі пункти:
- заморожування поточної лінії зіткнення в Запорізькій і Херсонській областях;
- перезапуск Запорізької атомної електростанції під контролем Міжнародного агентства з атомної енергії, а не Росії;
- вимога до НАТО лише припинити подальше розширення, а не наполягати на поверненні НАТО до кордонів, що були до 1997 року;
- дозвіл на розміщення європейських винищувачів у Польщі;
- надання надійних гарантій безпеки Україні;
- підтвердження суверенітету України;
- прийняття норм ЄС щодо захисту релігійних меншин як необхідної основи для українських законів з цього питання.
Зокрема, в ISW зазначили, що Лавров запропонував Сполученим Штатам і НАТО російські ультиматуми грудня 2021 року як основу гарантій безпеки для Росії, а ці ультиматуми містять умови, рівносильні руйнуванню чинного альянсу НАТО, наприклад, припинення розгортання сил або систем озброєння у державах-членах, які приєдналися до НАТО після 1997 року.
«Заяви Лаврова від 11 грудня свідчать про те, що Кремль не бажає прийняти початковий 28-пунктовий мирний план, але Росія натомість вимагатиме подальших змін, якщо Україна погодиться на нього… Високопоставлені кремлівські чиновники, включаючи Путіна, аналогічно відхилили ключові пункти плану в останні тижні. Зокрема, Кремль дав зрозуміти, що його не влаштує проведення виборів в Україні через 100 днів після підписання угоди, як це передбачено 25-м пунктом початкового мирного плану», – йдеться в повідомленні.
В Інституті вивчення війни наголосили, що позиція Кремля щодо мирних переговорів й обміну територіями не змінилася у 2025 році, тоді як російський лідер Володимир Путін заявив у березні 2025 року, що Росія не має наміру «нікому поступатися» чи «віддавати» незаконно анексовані території.
«Депутати Державної думи Росії, яких Кремль використовує для формування російської громадської думки, також чітко дали зрозуміти, що РФ залишається незацікавленою в підписанні будь-яких мирних угод, включно з початковим мирним планом із 28 пунктів», – йдеться в повідомленні.
В ISW також заявили, що Путін й інші російські чиновники продовжують перебільшували російські «перемоги на полі бою, щоб створити хибне враження, що лінія фронту руйнується, і підштовхнути Захід й Україну до капітуляції перед вимогами Росії».
При цьому аналітики вкотре зазначили, що лінія фронту в Україні не загрожує неминучим крахом, попри серйозність ситуації на деяких напрямках, і що російські війська досягають лише тактичних успіхів на більшій частині фронту.
Напередодні міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що всі «непорозуміння» зі Сполученими Штатами Америки щодо України були вирішені після зустрічі на початку цього місяця між президентом РФ Володимиром Путіним і посланцем США Стівом Віткоффом.
«Зараз, тут, на наших переговорах з американцями щодо українського питання, я особисто вважаю, що непорозуміння й недомовленості вирішені», – сказав очільник МЗС Росії.
Він також висловив думку, що Трамп «щиро прагне» врегулювати війну РФ проти України політико-дипломатичними методами. При цьому Лавров заявив, що самого прагнення мало, треба «практичні кроки для усунення першопричин конфлікту», які полягають у «неприйнятності для Росії втягування України в НАТО».
Лавров додав, що Росія хоче узгодження пакету документів для підтримки довгострокового і сталого миру «з гарантіями безпеки для всіх залучених сторін».
«Ми передали нашим американським колегам додаткові пропозиції щодо гарантій колективної безпеки, – сказав Лавров. – Ми розуміємо, що, обговорюючи гарантії безпеки, ми не можемо обмежуватися лише Україною».
Минулого тижня в Москві відбулася зустріч американських представників Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера з російським лідером Володимиром Путіним щодо параметрів можливої мирної угоди в російсько-українській війні. Згодом Путін підтвердив, що під час зустрічі з Віткоффом і Кушнером 2 грудня російські представники не погодилися з частиною пунктів американського плану щодо завершення війни Росії проти України.
Після цієї зустрічі українська делегація у США з представниками адміністрації Трампа продовжила переговори, які тривали кілька днів.
За даними медіа, високопосадовці США, як очікується, також проведуть зустріч в суботу, 13 грудня, в Парижі з високопосадовцями України, Франції, Німеччини та Великої Британії, щоб обговорити мирний план президента Дональда Трампа.
При цьому в Білому домі 11 грудня заявили, що президент США Дональд Трамп «надзвичайно розчарований» українською й російською сторонами і не хоче більше розмов.
Щодо ймовірної зустрічі у Парижі, речниця Білого дому Керолайн Левітт сказала, що «якщо є реальний шанс підписати мирну угоду, якщо ми відчуємо, що ці зустрічі гідні когось зі США цими вихідними, тоді надішлемо представника».
За її словами, лише за останні кілька тижнів адміністрація Трампа витратила понад 30 годин на зустрічі з росіянами, українцями і європейцями.
Від листопада США ведуть переговори з представниками України й Росії щодо розробленого Вашингтоном мирного плану. Початкова версія документа з 28 пунктів (про неї писали ЗМІ, але офіційно проєкт не публікувався) передбачала передачу всього Донбасу Росії, виведення українських військ із утримуваних ними територій Донецької області і заморожування боїв у Херсонській і Запорізькій областях по лінії зіткнення. Після зустрічей план редакгувався.
Президент України Володимир Зеленський повідомляв, що є три документи щодо завершення війни РФ проти України: рамковий документ з 20 пунктів, документ щодо гарантій безпеки, а також документ щодо відновлення – проєкт, який «безумовно має працювати після того, як закінчиться війна або буде припинення вогню».
Американський Інститут вивчення війни раніше неодноразово заявляв, що Кремль не налаштований на чесні переговори щодо миру і не має наміру йти на поступки, прагнучи капітуляції України.
Втрати Росії у війні перевищили мільйон 186 тисяч – Генштаб ЗСУ
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 186 480 своїх військових, зокрема 1 400 осіб – за останню добу, такі дані станом на ранок 12 грудня наводить український Генштаб.
У командуванні ЗСУ також розповіли про втрати Росії у військовій техніці:
- танки – 11 406 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 23 705 (+6)
- артилерійські системи – 35 008 (+16)
- РСЗВ – 1 566 (+2)
- засоби ППО – 1 256 (+3)
- літаки – 432 (+1)
- гелікоптери – 347
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 89 401 (+253)
- крилаті ракети – 4 060 (+2)
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 69 614 (+107)
- спеціальна техніка – 4 024 (+2).
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Розвідка Великої Британії 2 грудня проаналізувала дані Генерального штабу Збройних сил України про російські втрати на війні. Відомство при Міністерстві оборони Британї вказало на те, що Росія, ймовірно, втратила 382 тисяч солдат вбитими й пораненими від початку 2025 року, а загальні втрати за час повномасштабного вторгнення сягнули 1,168 мільйона.
«Середні денні втрати Росії протягом листопада 2025-го сягнули 1 033, за даними Генерального штабу України – більше, ніж 1 008 у жовтні 2024-го, третє зростання за місяць поспіль», – йдеться в зведенні.
Російські журналісти спільно з волонтерами за відкритими даними станом на 4 грудня встановили особи щонайменше 153 тисяч російських військових, які загинули на війні проти України. При цьому дослідники наголошують, що реальна кількість втрат, ймовірно, є вищою.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.